Стратегія реформування податкової системи України
проект
ПРЕАМБУЛА
Стратегія реформування податкової системи України (далі - Стратегія) є однією з практичних кроків щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків».
Стратегія визначає принципи, пріоритетні цілі, завдання та механізми системної реформи у сфері оподаткування та розроблена на період до 2018 року.
Правовою основою розробки та реалізації Стратегії є Конституція України, інші закони України та міжнародні угоди, ратифіковані Верховною Радою України, які в сукупності визначають засади політики держави у сфері оподаткування.
Головна мета Стратегії - здійснення податкової реформи спрямованої на побудову сучасної конкурентоспроможної соціально-орієнтованої ринкової економіки, інтегрованої у ЄС; забезпечення сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі; реалізації в Україні модернізаційного проекту економіки знань, за умови збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів, проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу.
Досягнення цієї мети можливе лише за умови реалізації виваженої державної податкової політики, яка передбачає прийняття Податкового кодексу України як єдиного, гармонійно пов'язаного та комплексного документу що забезпечить досягнення балансу інтересів держави та платників податків.
І. АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Міжнародні аспекти проведення податкової реформи в Україні
Трансформація національних податкових систем європейських країн, до яких належить і Україна, відбувається під вирішальним впливом таких зовнішніх чинників, як міжнародна податкова конкуренція і європейська податкова гармонізація.
Загострення податкової конкуренції наприкінці XX - початку XXI ст. в Європі, пов'язане з розширенням ЄС, поставило більшість європейських країн перед необхідністю реформування своїх податкових систем, яке відбувалося передусім у напрямку зниження податкового навантаження на мобільні фактори виробництва - працю і капітал.
